Чудо Вогню
"Святе Світло", як кажуть греки, і "Благодатний Вогонь", як називаємо його ми, що впродовж століть сходить на Гріб Господній у останній день Великого Тижня, Тижня Страстей Господніх, - це феномен, якому немає рівних в цілому християнському світі. Чудо Вогню над Гробом Господнім в Єрусалимі є особливим таїнством присутності благодаті Святого Духа у Православній Церкві. Лише православні отримують святий Благодатний Вогонь на Гробі Господньому - місці Христового Воскресення. Це - живий доказ, незаперечне свідчення правовірності і святості Православної Церкви. Перші згадки про сходження на Гріб Господній в Єрусалимі Святого Вогню сягають 4 століття, від часу побудови царицею Єленою храму Гробу Господнього. Звичайно у Велику Суботу близько полудня вдаряє дзвін в Патріархії. Звідти починається процесія. Довгою чорною стрічкою наближається грецьке духовенство з Його Святістю Патріархом. Він - у літургійному облаченні, блискучій митрі, з панагією. Процесія повільно проходить біля Каменю Помазання, оминає три ряди озброєних ізраїльських військових, які силою стримують натиск юрби, і зникає всередині храму. Патріарх зупиняється перед Царськими вратами. Після триразового обходу Кувуклії (каплиця всередині храму Воскресіння, в якій знаходиться Гріб Господній) з хоругвами і співом "Воскресеніе Твоє, Христе Спасе", Патріарх зупиняється на помості перед входом до Гробу. Тут на нього чекає вірменський єпископ. Патріарх знімає літургійне облачення, і залишається в білому підряснику, єпітрахилі та поручах. Ізраїльський офіцер знімає печать, яку поставили напередодні для того, щоб ніхто не міг туди увійти. Перед опечатуванням Гріб перевіряла спеціальна комісія, до її складу входять представники міської влади, поліції, духовенства різних християнських віровизнань: православний, вірменин, копт і католик. Царські врата зачиняються після входу туди Патріарха і вірменського єпископа, який не заходить до Гробу, а лише залишається в Приділі Ангела. Минають напружені хвилини - іноді чверть години, часом 20 хвилин. Це цілий вік очікування. Гробова тиша... Уявіть собі мертву тишу багатотисячного натовпу - коли б пролетів птах, було б чути шум його крил. Тільки той, хто пережив ці напружені хвилини, знає, як б'ється тоді серце... У Гробі панує темрява. В самій печері Патріарх один в тиші молиться Спасителю. І раптом плита Живоносного Гробу все більше біліє і на ній з'являються ніби розсипані різнокольорові перлини. Їх стає все більше і вони перетворюються на синій Вогонь, від якого загоряється приготована вата, стрічка і лампада: все перетворюється у полум'я Благодатного Вогню, від якого Патріарх запалює пучки свічок... У Приділі Ангела з північного і південного боку є два отвори. Несподівано в північному з'являється довга свіча... палаюча! - Благодать! Господи, помилуй! Кіріє, елейсон! (грецькою: Господи,помилуй!) - Вола-дін, іла-дін, ель-Месія! (арабською: Немає іншої віри, крім Православ'я!). Наша Віра права, наша Віра справедлива, Віра православна... Так співають араби. Їх віра проста. Вони вигукують і танцюють, як колись цар Давид після повернення Ковчегу Завіту. Вигуки, нестримний крик долинає згори, знизу, з балконів, галерей... Биття дзвонів, шум бубнів - всі стрибають, плачуть, кидаються в обійми... Складається враження, що всі знаходяться у величезному будинку, охопленому пожежею. Вогонь негайно проникає всюди, у всіх - запалені пучки свічок. Військовим нелегко прокладати шлях для Патріарха... Він блідий, на обличчі старця - відображення пережитого. Таким колись святий пророк Мойсей сходив з вершини Синаю. Патріарх передає вогонь наліво і направо. Для Єрусалимської Православної Церкви починається святкування Пасхи Христової.
http://bratstvolviv.orthodoxy.ru/bv.html
|
