Калина

Головна| Мій профіль| Реєстрація| Вихід| Вхід


П`ятниця, 13.12.2024, 15:03

Ви увійшли як Гость|
Група "Гості"
Вітаю Вас Гость |RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вітаємо [28]
Свято, ювілей
Події у світі [39]
Новини, події, відгуки
Наші нагороди [3]
Корисно знати [15]
Моя країна - Україна [11]
Пам`ятні дати [3]
Банери друзів
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Ми в каталогах



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог интернет-ресурсов - MediumSEARCH.com

Белый каталог сайтов

Украина-Сегодня: Каталог сайтов


Мультиплеєр
Застосування
технології розвитку критичного мислення
у процесі викладання
української мови та літератури
 
ВСТУП
 
Мислення – це нове створення світу.
Альберт Камю
Прямуючи в нову епоху, людство відчуває погребу в модифікації та змінах орієнтації до вічних моральних цінностей. ХХІ століття ставить нас не лише перед фактом виникнення специфічної ситуації постмодернізму, посттоталітаризму, постіндустріалізму, а й вимагає постійного саморозвитку, адаптування до змін, переоцінки цінностей. Різні релігійні та культурні спільноти сьогодні переймаються проблемою: якими уміннями й навичками, рисами характеру має володіти сучасна людина, щоб не бути знівельованою особистістю й одночасно набувати нових рис, необхідних для підвищення її конкурентоспроможності в сучасному світі. Вихід вбачається науковцями у зміні технократичного та людиноорієнтованого підходу. Для сучасного учня загальноосвітнього навчального закладу стає важливо володіти вмінням мислити, здобувати й переробляти інформацію, аналізувати ситуацію адекватно оцінювати результати, бути завжди зрозумілим у викладі своїх думок людям, які його оточують, уміти конструктивно взаємодіяти з іншими. Тому актуальності сьогодні набуває критичне мислення – «мислення про зміну мислення». На думку багатьох учених, саме воно є ключем до нової перманентно динамічної епохи, оскільки заперечує будь-які авторитети, є антидогматичним, а найсуттєвіші його ознаки – це демократизм і плюралізм.
Передбачаючи рух і саморозвиток особистості, критичне мислення стає життєвою необхідністю, чи не єдиним шансом, що допоможе вистояти й перемогти в умовах інформаційного та постінформаційного суспільства. І тому не викликає подиву та сумнівів проблема радикальної модернізації освіти – галузі, що є стратегічною основою розвитку особистості, суспільства, держави і безпосередньо впливає на мислення. Реформування освіти в Україні, прийняття Національної Доктрини – спроба критично осмислити існуючу ситуацію й визначитися з пріоритетами державної політики в розвитку освіти. Необхідність зміни процесу навчання зрозуміла всім. Так з’явилися інноваційні підходи: проблемне навчання, активне навчання, інтерактивна технологія. Кожен з них має місце в освітньому середовищі, але жодне не приживається повністю, бо вчитель ніяк не хоче відпустити своєї ролі на уроці. Тому виникла потреба застосування педагогічних інновацій для шкіл України.
Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Значна кількість ідей і положень такого підходу витримала перевірку часом і нині потребують поширення та запровадження в школах. Тому технологія розвитку критичного мислення стає об’єктом нашого дослідження.
Взагалі критичне мислення починалось як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. А чи не найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів, що робить дану технологію актуальною для досягнення навчально-виховних задач.
Отже, актуальність застосування технології розвитку критичного мислення полягає у:
- можливості встановити рівноправні партнерські стосунки між учителем та учнем;
- організації в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається;
- орієнтації навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей;
- можливості практичної реалізації технологічного, суб’єкт-суб’єктного й особистісно зорієнтованого підходів до організації педагогічного процесу.
Предмет дослідження – уроки української мови та літератури, оскільки їх специфіка полягає у формуванні та відпрацьовуванні згідно з програмою певних комунікативно-мовних умінь.
Зрозуміло, що навчальна програма з кожного предмету має свої особливості, пов'язані зі йог спе­цифікою, так само як є різними підруч­ники, засоби навчання, вчителі, інтереси, здібності різних учнів. Однак існують певні тенденції, що обумовлені внутрішніми, притаманними будь-якій програмі можливостями: вони пов'язують шкільні предмети з розвитком мислення і з життям поза школою, підвищуючи таким чином рівень критич­ної рефлексії. Коли такий підхід моделюється та реалізується вчителем-професіоналом – маємо початок школи, справді орієнтованої на розвиток дитини.
Завантажити всю роботу:
 
Додатки
Пошук
Годинник
Календар
«  Грудень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Корисні сайти

Освітній портал

Архів статей
Наша кнопка
         Вставте цей код на свій сайт
Хмаринка тегів
Наші гості
free counters

Copyright MyCorp © 2024