Калина

Головна| Мій профіль| Реєстрація| Вихід| Вхід


Вівторок, 21.11.2017, 09:15

Ви увійшли як Гость|
Група "Гості"
Вітаю Вас Гость |RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вітаємо [28]
Свято, ювілей
Події у світі [39]
Новини, події, відгуки
Наші нагороди [3]
Корисно знати [15]
Моя країна - Україна [11]
Пам`ятні дати [3]
Банери друзів
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Ми в каталогах



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог интернет-ресурсов - MediumSEARCH.com

Белый каталог сайтов

Украина-Сегодня: Каталог сайтов


Мультиплеєр

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУБЕРДЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Районний конкурс-виставка

«Освіта Бердянщини-2014»

Номінація: Формування творчої особистості

в навчальних закладах

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ ЯК ЗАСІБ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

 

З досвіду роботи

педагогічного колективу

Осипенківської

загальноосвітньої  школи

І-ІІІ ступенів

Бердянської районної ради

Запорізької області

 

Загальноосвітня школа є єдиним соціальним інститутом, через який проходить, практично, кожна людина, а навчально-виховний процес є, по суті, єдиним цілеспрямованим процесом можливого розвитку якостей творчої особистості. У зв’язку з цим на школу покладається велика відповідальність за особистісний цілісний розвиток дитини. Основним завданням загальноосвітніх навчально-виховних закладів різного типу Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті визначає формування інтелектуального й культурного потенціалу країни, а головною метою освіти – розвиток соціально зрілої, творчої особистості, здатної навчатися упродовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства

Виховним суспільним ідеалом стає  людина  активна, з домінуючою  творчою спрямованістю, здатна до реалізації своїх потенцій і самовдосконалення. Тому закономірне підвищення вимог до рівня та якості освіти спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в школі з метою забезпечення високого рівня загальноосвітньої підготовки учнів, допомоги кожній молодій людині знайти себе, обрати власний життєвий шлях.

Специфіка сільського соціуму визначається сукупністю виробничих, культурно-духовних, ідеологічних відносин у рамках аграрного сектору держави, на які впливають зміни у виробничих технологіях, формах власності, дії влади щодо формування ідеологічної та культурно-духовної сфери села, еволюційні та деградаційні процеси в економіці, сучасні кризові явища в політичній та суспільній сферах. Звичайно, неоднорідність соціально-економічного устрою відбивається на потребах населення в освітніх послугах. Школа стикається з комплексом проблем, зумовлених регіональними особливостями, умовами сільськогосподарської праці батьків, високим відсотком безробіття членів родин, певною замкненістю сільського життя, особливостями життєдіяльності сім’ї, нерозвинутою сферою обслуговування тощо. Таким чином, школа у більшості випадків є єдиним культурно-просвітницьким закладом на селі та потребує, щоб її програма базувалась на освітніх потребах учнів.

Враховуючи актуальність проблеми, що розглядається, та її недостатню розробленість, ми визначили тему досвіду: «Розвиток творчої компетентності учнів сільської школи як засіб соціалізації особистості».

Основна ідея досвіду – створення  соціально-педагогічних, освітньо-змістовних та організаційно-методичних умов, які забезпечують ефективність формування творчого потенціалу особистості, здатної до розбудови себе і соціуму.

Мета досвіду: задоволення потреб у здобутті школярами загальної середньої освіти на рівні державних стандартів, виявлення і максимальний розвиток ключових компетентностей особистості для творення соціокультурного простору

Проблемні завдання:

  • визначити роль освіти у сучасному суспільстві;
  • окреслити місію школи в самореалізації особистості;
  • розробити систему ціннісних орієнтацій учасників навчально-виховного процесу як творців свого життя і соціуму;
  • сформувати стратегічні цілі розвитку навчального закладу у ХХІ столітті.

Інноваційна значущість ідеї полягає у впровадженні технології  розвитку творчої компетентності учнів з урахуванням специфіко-конститутивних умов сільської школи.

У сучасній науковій літературі існує декілька підходів до вивчення проблеми творчості. Обґрунтуванню її сутності присвячено дослідження представників різних наук: в філософії – В.С. Біблера, Б.І. Кедрова, М.Т. Ярошевського; в психології - О.В. Брушлінського, Л.С. Виготського, О.М. Матюшкіна, К.К.Платонова, Я.О.Пономарьова, Г.С.Костюка, Б.М.Теплова, Є.І.Рогов; в педагогіці – В.І. Андрєєва, В.І. Загвязинського, І.А. Зязюна, В.А. Кан-Калика, В.В. Краєвського, Н.В. Кузьміної, Г.М. Сагач, Б.В.Ананьєва, М.М.Кагана.

Учені-філософи підходять до проблеми творчості із визначенням того факту, що творчість виникає й розвивається в процесі взаємодії суб'єкта й об’єкта, внаслідок чого створюється якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю й суспільно-історичною унікальністю.

У психології творчість розглядається як продукт розумової діяльності людини. На думку Л.С. Виготського, результатом репродуктивного мислення є відтворення існуючих знань, а результатом продуктивного мислення – відкриття чогось нового. Сучасні зарубіжні вчені (Дж. Гільфорд, А. Маслоу, Д.І. Ніренберг, Е. Торренс) розглядають творчість як процес, логічний розвиток ідей і мисленнєвих образів, які перетворюють елементи реальності у щось нове. Таким чином, соціально-об’єктивна значущість творчості визначається його кінцевим продуктом, а суб’єктивна – самим процесом творчості.

Учені відзначають, що процес і результат творчості не тільки не виключають, але й успішно доповнюють один одного, оскільки психологічна природа творчого процесу не змінюється від того, чи створюється нове об’єктивно чи лише суб’єктивно. Розглядаючи природу особистості, М.О.Бердяєв стверджував, що поза творчістю немає особистості. Відзначаючи значення й роль творчої діяльності в  становленні  особистості людини,   К. Юнг писав: «Людина думає, що створює ідеї, але в дійсності вони створюють її».

Отже, сьогодні продуктивно повноцінно і щасливо може вибудувати власне життя лише творча компетентна особистість. Ураховуючи сутність понять «творчість», «компетентність особистості», можемо стверджувати, що вони взаємопов’язані. Насамперед, вважаємо, компетентність є основою, підґрунтям, здатністю особистості творити на вищому рівні творчої діяльності. Так як Радою Європи запропоновано формувати сім груп ключових компетентностей школярів (навчальна, громадянська, загальнокультурна, інформаційно-комунікативна, соціальна, підприємницька, здоров`язбережувальна), то їхня сукупність і є складовою творчої компетентності, якою повинна володіти сучасна людина для оптимального самовияву, самореалізації у суспільстві.         

Таким чином, творча компетентність – це знання, уміння, навички, ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх в житті, на практиці. До загальноприйнятої характеристики творчої діяльності відносяться: перетворення явищ, предметів, процесів діяльності або їх образів, чуттєвих чи розумових; новизна, оригінальність продукту творчості (нової ідеї, системи дій, невідомих закономірностей тощо).

Створити необхідні умови формування та розвитку творчої компетентності учня – завдання усіх учасників навчально-виховного процесу, зокрема, учителя. Щоб в учня виникло бажання творчо самореалізуватись, необхідно розвинути в нього «жадобу пізнання» (за висловом В.О.Сухомлинського). З цією метою потрібно створити передумови: налаштувати учнів, умотивувати важливість творчої діяльності, чим забезпечити усвідомлений вибір активної позиції кожного учня як особистості. Тож  алгоритмом творчої діяльності педагога та учня є наступні етапи:

перший етап підготовка – попередня робота по формуванню власної системи знань;

другий етап дозрівання – людина мисленнєво проробляє всі необхідні варіанти з метою пошуку шляхів створення нового продукту;

третій етап розробка – інсайт, створення продукту;

четвертий етап перевірка – розробка ідеї, аналіз, оцінювання соціальної значущості, оригінальності.

Лише за умови творчої співпраці, учні і педагоги можуть цілеспрямовано керувати технологічним процесом формування, розвитку та становлення творчої компетентності як засобу соціалізації особистості.

Технологія розвитку творчої компетентності учнів сільської школи

Урок

 

Позаурочна діяльність

 

Психолого-педагогічний супровід

 

Культурно-просвітницька та громадська діяльність

 

Навчально-досліджувальні, випереджувальні, творчі завдання.

Різні форми організації уроку.

Реферати, тренінги, анкетування, тестування.

Індивідуальні та групові проекти 

з використанням ІКТ.

Факультативні, індивідуальні та групові заняття, спецкурси за вибором.

 

Науково-дослідницькі роботи (МАН), предметні олімпіади, конкурси, міжнародні, інтерактивні  конкурси, квести.

Предметні тижні, вечори

Створення шкільного музею

Гурткова робота («Юні журналісти», «Музейна справа»,  «Юні етнографи», «Шанувальники поезії», театральний, вокальний, шаховий, танцювальний, стрілецький, туристичний гуртки)

Спортивно-оздоровчі секції на базі  ДЮКФП

Природоохоронна діяльність

 

Аналітичне дослідження особистості , своєчасна діагностика психолога

Створення у школярів високої самооцінки, задоволеності успіхом, впевненості у своїх силах шляхом залучення до дитячих організацій («Рада лідерів», учком, «Веселка», «Первоцвіт»)

Організація методичної роботи в школі (педради, методична рада, ШМО, семінари, консиліуми, «круглі столи», тренінги, курсова перепідготовка, вивчення передового досвіду, атестація вчителів, участь у фахових конкурсах, самоосвіта педагогів)

Систематичний моніторинг результатів індивідуальної творчої діяльності учнів та вчителів.

 

Дослідження історико-літературної спадщини рідного краю

Вивчення та популяризація місцевого фольклору

Проведення обрядових, народних, родинних свят. Екологічні та благодійні акції

Пропагування культурних традицій села, співпраця з бібліотеками та БК

Співпраця з сільськими поетами (Сіренко В.І., Свистун І.Я.) та композиторами-аматорами (Горбач Г.А.)

Співпраця з сільським музеєм ім. П.Д.Осипенко

Перспективність та наступність  у співпраці з ДНЗ «Пізнайко»

Зв’язок з Бердянською школою-інтернатом

Участь у народному хорі «Вербиченька»

Тісний зв’язок з сільською радою, службою  в справах сім’ї, дітей та молоді

Залучення до життя школи сільської громади, організацій (ветеранської та воїнів-афганців)

 

 

Важливою умовою розвитку в учнів творчої компетенції (тобто здатності, створювати новий, оригінальний продукт зі знаходженням нових засобів виконання діяльності), є формування в них творчого потенціалу (особистісно-діяльнісного, що включає мотиваційно-цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний і рефлексивно-оціночний компоненти утворення, що відображають сукупність особистісних якостей і здібностей, психічних станів, знань, умінь і навичок, необхідних для здійснення творчої діяльності).

Структуру творчого потенціалу можна представити у вигляді формули: ТПУ=П1234, де: ТПУ – творчий потенціал учня; П1 – потенціал, зумовлений природніми здібностями учня; П2 – потенціал,  зумовлений  спеціальними  здібностями, їх розвитком  в процесі освіти; П3 – потенціал, зумовлений спеціальною підготовкою в школі, зокрема в процесі запровадження спеціальних занять (курсів, факультативів); П4 – потенціал, якого учень набуває в процесі практичної творчої діяльності.

Отже, наявність творчого потенціалу є результатом цілеспрямованої роботи школи щодо розвитку творчої компетентності учнів як засобу соціалізації особистості:

  • ріст зацікавленості учнів науково-дослідницькою діяльністю, участю в предметних та творчих конкурсах, гуртковій роботі, виховній позаурочній та культурно-просвітницькій діяльності у селі (щороку збільшується кількість учнів, бажаючих захищати роботи по лінії МАН, брати участь в предметних, творчих, інтерактивних конкурсах, громадській діяльності);
  • якісні досягнення педагогічного та учнівського колективу у всіх сферах навчально-виховної діяльності (перемоги команди школи у предметних олімпіадах, по лінії МАН, у спортивних змагання, мистецьких конкурсах на районному, обласному та всеукраїнському рівнях);
  • постійна соціалізація навчально-виховного процесу завдяки педагогізації батьків, спільним заходам із сільською громадою, природоохоронним, благодійним акціям тощо;
  • з 2010 по 2014 роки в світлі проблемної теми школи «Впровадження інноваційних технологій у навчально-виховному процесі як засіб соціальної адаптації успішної компетентної особистості учня» було проведено 11 засідань педагогічних рад, 3 «круглі столи»-семінари, засідання ШМО за результатами самоосвіти та аналізу досвіду вчителів, опрацьовано педагогічні теорії В.О.Сухомлинського та Ш.О.Амонашвілі, розроблений спільний проект учителів та старшокласників «Наша школа ХХІ ст.», спрямовано організацію НВП на пошук ефективних шляхів  формування  і розвиток творчих компетентностей учнів та вчителів в умовах соціалізації освіти.

Аналізуючи проблеми та труднощі, з якими стикається сьогодні школа, зазначаємо недостатню матеріальну базу в умовах сільської школи (в тому числі лише часткове забезпечення ІКТ), відсутність належної підтримки обдарованих дітей та творчих вчителів в напрямку реалізації прогресивних ініціатив з боку держави. Шляхи подолання цієї проблеми ми бачимо саме у необхідності виявлення нових підходів до розробки педагогічного механізму впливу освіти на формування і розвиток творчої компетентності особистості, а в умовах сільської школи - це обов’язкова інтеграція всіх сфер життєтворчості учнів у єдиний процес, яким може і повинен керувати навчальний заклад.

 

Пошук
Годинник
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Корисні сайти

Освітній портал

Архів статей
Наша кнопка
         Вставте цей код на свій сайт
Хмаринка тегів
Наші гості
free counters

Copyright MyCorp © 2017