Відвідайте маму!

Мама старенька стоїть на воротах.

Від сліз солених очі печуть.

Чекає дітей у щоденних турботах,

А діти, байдужі, додому не йдуть.

Бо ж ціннішого в світі нічого нема,

Як на тебе чекає ще мати жива!

Тож відвідай її хоча б раз у неділю,

Бо стомлена мама плекає надію.

Коли ти прийдеш і мама зрадіє,

Тобі все простить і все зрозуміє -

Ніхто ж так не вміє, як мама, простити.

Дай же їй, Боже, ще довго прожити!

Відвідайте маму у вільну хвилину,

Бо роки летять, летять безупину.

Любіть свою маму коли ще жива!

Бо колись схаменетесь, а її вже нема...(с)