Життя переконує, що найголовніше в
цій дуже тонкій сфері виховання – глибоке розуміння, відчування серцем дитячого світу – відчування дитинства. Творячи і виховуючи шкільний колектив, ми, як мореплавець компасом, повинні керуватися тією істиною, що маємо справу з дитиною.
В. О. Сухомлинський
Ученицею я вважала, що Алла Григорівна – посада, а не ім`я заступника директора з навчальної роботи. І лише коли вона почала навчати мене англійської мови, я зрозуміла реальну різницю. Смішно згадувати свої дитячі помилки, але той факт, що людина сприймається як ціле з місцем, яке вона займає, з роботою, яку виконує, вже свідчить про особливу внутрішню побудову і досконалу майстерність.
Завжди спокійна, стримана, вишукана, елегантна, з гарною зачіскою, незмінною милою усмішкою на устах. Еталон жіночності. Приклад для наслідування. Взірець. Справжній учитель.
На неї хочеться рівнятися, з нею хочеться порадитися, з нею просто хочеться поговорити і про земне, і про високе, поділитися радістю, турботами... Чому? Тому що вміє не лише слухати, й чути, підтримати, розрадити і заспокоїти. Тому що має велику світлу душу, закохану в поезію, музику і прекрасне. Але найбільша її краса – розум і надзвичайне працелюбство, любов до професії.
Алла Григорівна має високу фахову підготовку. Вона — учитель-методист, понад 30 років на посаді заступника директора з навчальної роботи Осипенківської ЗШ. Протягом усього життя, яке вона віддає дітям, крокують із нею слава, шана, визнання.
Вона мудрий наставник, щира у настановах, уважна і спостережлива – майстер своєї справи. А справа нелегка! Чого варте лише складання розкладу. Кожен з проханнями і побажаннями, щоб не було «ні вікон, ні дверей», а тут ще й санітарні норми!!! Щоб без перенавантажень дітей.
Світ дитини для Алли Григорівни – це святе, це та непохитна істина, вище за яку немає в світі нічого. Вона душею відчуває кожен порух душі маленької дитини, її жалі, турботи, страхи, моменти радості і щастя. А це не просто талант – дар. І учні щиро вдячні за це своєму вчителю і вихователю. Сам факт, що 17 учителів із 38 колективу Осипенківської школи бувші учні і вихованці Алли Григорівни – це найвища оцінка за роботу, найбільше визнання, найяскравіше свідчення поваги. А скільки учнів-учителів, викладачів працює поза межами Осипенко?!
Уроки Алли Григорівни – це незабутні мандрівки у світ англійської мови. Де відкриваються брами старовинних замків, де вчувається дзвін Біг Бену, де бачимо короля Артура і його лицарів, де читаємо Шекспіра і В.Скотта за мовою оригіналу – перед нами протікає вся історія Старого і Нового Світу. А за кафедрою класу, здається, стоїть сама Королева Великобританії. Саме така неповторна атмосфера завжди панує на уроках учителя. І діти з вдячністю реагують на вміння вчителя зацікавити вивченням свого нелегкого предмета. Її учні впродовж багатьох років підкоряють високі вершини, щороку стають призерами і переможцями районних і обласних олімпіад з англійської мови, під час випускних іспитів обирають цей предмет для здачі. Вона щиро захоплюються предметом, який вона викладає, а діти її просто обожнюють.
Дивлячись на неї, ніколи не скажеш, що позаду роки і роки напруженої педагогічної праці. Особлива жінка. Людина великої мужності й сильної волі.
У чому ж секрет її успіху? Насамперед, у характері, у наполегливості, у вмінні перемагати і навчати цього своїх вихованців.
Бути завжди у творчому пошуку! Бути першою! Іти попереду! В ногу з часом! У всіх на виду! І перемагати! Як це нелегко і як прекрасно!
Їй не заздрять, нею захоплюються і наслідують. А хіба це не найголовніше у професії вчителя?!
Що ж загартувало її душу і зробило непереможною? Мабуть, велика любов до людей, життя і науки.
Одна з медалісток Осипенківської школи, виховала і навчила добру, порядності, людяності двох синів-медалістів. А зараз турботливо опікується найдорожчим – трьома онуками.
Живе, ростить своїх дітей, дарує тепло свого серця іншим (бо «чужих» дітей у неї просто немає). Так, Алла Григорівна пізнала смак справжнього щастя. Учительського.
І ніякого спокою!!!
У Вас ніколи не було дітей «чужих»,
Ви серце кожного умієте почути,
Теплом душі зігрієте усіх,
Учителем не кожен може бути.
Школа для Вас – це рідний дім,
Тут Ваші помисли і мрії.
Життя, і сонце – все у нім,
І щирі друзі, і надії.
Тут зустрічі, яскраві дні,
Наради творчі й семінари,
Урок, походи і пісні,
А дзвоник – серденька удари.
Хай лине в цей весняний день
З вітанням пісня лебедина,
Бо Ви – Наставник, Ви – Творець,
Бо Ви – Учитель, Ви – Людина!!!
