Світом її дитинства була російська література… Пушкін, Лермонтов, Толстой – мудрі наставники... Найближчими і найкращими подругами – Наташа Ростова, Тетяна Ларіна… Саме такі фактори і вплинули на вибір життєвого шляху Чернової Любов Григорівни – стати учителем російської мови та літератури.
Закінчивши у 1983 році Запорізький державний педагогічний інститут, молода, аристократичної зовнішності учителька переступила поріг Осипенківської середньої школи, щоб залишитися у ній назавжди. Під опікою таких майстрів, як Колишкіна Світлана Кирилівна та Іванова Віра Михайлівна, Любов Григорівна формувалася тонким психологом та вдумливим викладачем. Вже з перших років роботи вона стала одним з найулюбленіших учителів серед учнів, яким залишається й досі.
Сьогодення диктує свої правила і, на жаль, не враховує інтереси людей. Та для справжнього майстра зміни – не випробування, а новий етап для досягнень. Уроки зарубіжної літератури Чернової Любов Григорівни – це вдало підібрані прийоми і методи навчання, постійна зорієнтованість на розвиток особистості і високі виховні цінності. У арсеналі вчительки цілий комплекс дидактичного матеріалу на підвищення грамотності на уроках російської мови, що базується на індивідуальному підході до кожного учня. Диференціація роботи на уроках Любов Григорівни сприяє високим показникам успішності з предмету викладання. Та головне – вчитель активізує роботу з книгою, адже це так важливо у наш занадто технічно розвинений час. Учні з неприхованим задоволенням і захопленням читають неперевершені зразки світової класики: Данте, Шекспіра, Гюго, Булгакова, Стендаля.
Коли вже говорити про майстерність Любов Григорівни, то варто згадати слова українського поета-сучасника Івана Драча:
Художнику – немає скутих норм.
Він – норма сам, він сам в своєму стилі…
Учитель і художник – митці, які створюючи свої шедеври, повинні бачити кінцеву мету. Мета Любов Григорівни – сповідування Вселенського Добра і Світла. На її уроках не побачиш штучно «видушених» прийомів чи «модних» методів. Єдине, що одразу захоплює і учнів, і колег – велике серце учителя, відкрите завжди і для всіх.
Свій лан Любов Григорівна віднайшла. Це душі учнів. Їх вона зрошує щирістю, огортає материнською турботою, засіває зернами добра. Щедрі і багаті врожаї подяки збирає!
Я повністю згодна з Олександрою. Любов Григорівна прекрасна людина.Вона нас завжди підримувала,ми з перших днів відчули її любов та турботу і намагались віддати їй все те,що вона дала нам.Для мене вона стала другою матір'ю. Я вдячна долі,що вона звела наш клас з такою гарною вчителькою,та насамперед - з людиною.Ми ніколи не забудемо роки,проведені з нею!