Ворожіння починаються від Різдвяного святвечора (6 січня) і закінчуються святом Хрещення Господня (19 січня). Вважають, що до ухвалення християнства за часів язичників, Святки святкували на честь дня верховного бога неба - Білобога або Святовида.
Слово святки походить від старослов`янського слова свіатки, що в перекладі означає - душі предків. Люди з давніх часів вірять, що в ці два тижні, на землю спускаються душі померлих, і в повітрі літає нечиста сила. Це повер`я існує тому, що на період святок припадає момент зимового сонцестояння. Вважалося, що в період святочних ворожінь ніщо не забороняє побачити своє майбутнє. У останній вечір ворожінь, вечір п’ятниці, припадає переддень Хрещення, який є найважливішим вечором святочних ворожінь. У цей день нечиста сила і померлі душі набувають могутньої сили.
Святки 
