Випадково побачила цю соціальну рекламу і вжахнулася від правди.
Ми прагнемо досягти соціального і економічного підйому, коли летимо вниз, нехтуюючи рідною мовою.
Багато чули: мова - скарб народу, духовне багатство... Все це дуже нагадує ставлення до мови, як до матеріального - і скарб, і багатство можуть знецінюватися. Можливо, у цьому і криється головна проблема ставлення до мови.
Ми постійно її захищаємо. Від кого?... Та від себе самих. І знову ж переводимо цим у категорію матеріального.
Ні. Рідна мова - це своєрідний ген (частина нашого єства), що ідентифікує нас у світі та одночасно робить єдиним цілим з усіма.
Давайте не будемо перетворювати рідну мову на апендикс (який у кожного є, або був, та ніхно не знає навіщо він потрібен), коли ж його вирізати - жити можна...
