Калина - Усний журнал «Від Нестора-Літописця до ХХІ століття…» (6-7 класи)

                Калина

Головна| Мій профіль| Реєстрація| Вихід| Вхід


Вівторок, 23.09.2014, 04:16

Ви увійшли як Гость|
Група "Гості"
Вітаю Вас Гость |RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вітаємо [18]
Свято, ювілей
Події у світі [32]
Новини, події, відгуки
Наші нагороди [2]
Корисно знати [12]
Моя країна - Україна [10]
Пам`ятні дати [3]
Банери друзів
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 0
Гостей: 0
Користувачів: 0


Ми в каталогах



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог интернет-ресурсов - MediumSEARCH.com

Белый каталог сайтов

Украина-Сегодня: Каталог сайтов


Мультиплеєр
«Від Нестора-Літописця до ХХІ століття…»
Усний журнал
(6-7 класи)
Підготувала та провела
Соловйова М.В.
Петро Дмитрович Яцик (7 липня 1921, Верхнє Синьовидне, Сколівський район, Львівська область – 8 листопада 2001) – канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим вкладом у фінансування українознавства на Заході та в Україні.
Серед головних проектів, профінансованих Яциком:
- Український науковий інститут Гарвардського університету;
- Енциклопедія українознавства;
- Канадський інститут українських студій;
- Міжнародний конкурс знавців української мови.
Біографія
Народився у заможній селянській родині, закінчив 7-річну сільську школу, вчився на сільськогосподарських та залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співпрацював з українськими партизанами.
1944 – виїхав на Захід, проживав у Німеччині. Закінчив Український технічно-господарський інститут у Регенсбурзі (1947), в якому вивчав економіку.
З 1949 року – у Канаді: власник і президент приватної будівельної фірми Prombank Investment Limited (P. Jacyk Group).
Фундатор Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів», був його почесним президентом.
Доброчинна діяльність
Петро Яцик – один із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім. Джона П. Робертса при Торонтському університеті.
Пожертвував мільйон доларів на історичні досліди, що з подвоєнням цих фондів від Альбертського уряду творить три мільйоновий фонд Яцика при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тисяч доларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси М.С.Грушевського англійською мовою), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів.
Міжнародному конкурсу знавців української мови, меценатом якого був П.Яцик, надано його ім'я.
За багатолітню меценатську діяльність нагороджений «Почесною відзнакою Президента України» (1996), а до свого 80-ліття – орденом князя Ярослава Мудрого.

1-й учень:
О слово рідне! Пращура молитво,
Громи Перуна, Велеса поля,
Софія Київська – творіння Ярослава –
Слов'яномовна праведна земля.
2-й учень:
В мені, в тобі Бояна віщим співом
Воно живе, здолавши тьму віків,
Воно Мстиславича Романа голос
і ратний клич Данилових полків.
3-й учень:
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
4-й учень:
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось – ні!
5-йучень:
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
(Звучить пісня у виконанні Іванюти Анастасії)
Клінішева: Історія літописання почалася в Україні дуже давно, трохи не одночасно із запровадженням християнства на наших землях. Перші старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках. У 1113 році з'явилася славнозвісна праця печерського Нестора «Повість временних літ».
(Портрет Нестора)
Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знав і давньоруські, й іноземні літописи, які читав в оригіналі. Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічної послідовності викладу подій, але прагнення висловитися ширше й докладніше диктувало йому численні вставні оповіді в «Повісті временних літ». Це виходить за рамки загальноприйнятих тоді сухувато-ділових літописних сказань. Так конкретизовано й художньо яскраво до Нестора не писав на Русі ніхто.
Шалаєв: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
(Портрети Кирила та Мефодія)
Ведучий: Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.
Єфименко: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ” називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.
Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських і своїх панів.
Молитва

Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.
О Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Лозяк: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне” а могутнє, "як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
1 учениця:
Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.
2 учень:
В тобі живе Карпатська височінь,
Що манить у незвідане майбутнє,
І степова безкрая широчінь,
І Кобзарева дума незабутня!
3 учениця:
Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти – розуму народного скарбниця!
4 учень:
Як легко йти з тобою по землі
І підставлять вітрам лице відкрите!
Для мене ти – як і насущий хліб,
Без тебе я не зміг би в світі жити.
(Пісня у виконанні Солонського Дениса)
 
 
Пошук
Годинник
Календар
«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Корисні сайти

Освітній портал

Архів статей
Наша кнопка
         Вставте цей код на свій сайт
Наші гості
free counters
Хмаринка тегів
Трійця Леся Українка Українська мова та література доброта 1 Вересня Буклет керівник ШМО Солонська Олександра краса ОЛЕКСАНДРА ГЛАЗОВА рідна мова Народ Солонська Наталя Життєвий і творчий шлях письменника свято в Україні любов програма День знань Мудрість русская литература День матері конкурс поет ювілей колеги інноваційні технології навчання Турецька ангора вимоги учитель Яблучний Спас поема молодому колезі Перший дзвоник свято улюбленці діти кішка Іван Вишенський Перший урок 2012-2013н.р. методичні рекомендації Квіти кохання Україна ЗНО Лінгвістика тексту жінка Тарас Шевченко гумор 7 клас Перший урок 2012-2013н.р 8 клас Спас у Новоспасівці християнство віра поезія учителі традиції класний керівник Пасхальная неделя стихи Осипенківська ЗШ інновації навчання русский язык ДПА Канікули Зелена неділя пасха звичаї рецепт Андрій Малишко иисус христос учні ЗНО 2012 Формула здорового способу життя Тварини мама інтернет критичне мислення Осипенко Перше вересня презентація Новоспасівка Григорій Сковорода школа українська мова 2012-2013 Зелені свята українська мова технології навчання Лінгвістика тексту (цикл уроків) українська література Іван Франко ШМО Положення освіта офіційно Мова зарубіжна література Преображення Господнє Виховна робота ВЕСНА

Copyright MyCorp © 2014 Створити сайт безкоштовно