Калина

Головна| Мій профіль| Реєстрація| Вихід| Вхід


Вівторок, 19.03.2024, 11:05

Ви увійшли як Гость|
Група "Гості"
Вітаю Вас Гость |RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вітаємо [28]
Свято, ювілей
Події у світі [39]
Новини, події, відгуки
Наші нагороди [3]
Корисно знати [15]
Моя країна - Україна [11]
Пам`ятні дати [3]
Банери друзів
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Ми в каталогах



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог интернет-ресурсов - MediumSEARCH.com

Белый каталог сайтов

Украина-Сегодня: Каталог сайтов


Мультиплеєр
Розвиток творчих здібностей учнів
сільської школи засобами літератури
Учитель року - 2008
Номінація: російська мова та світова література
Кращий учитель сільської школи - 2008
Загальноосвітня школа є єдиним соціальним інститутом, через який проходить, практично, кожна людина, а навчально-виховний процес є, по суті, єдиним цілеспрямованим процесом можливого розвитку якостей творчої особистості. У зв’язку з цим на школу покладається велика відповідальність за особистісний цілісний розвиток дитини. Основним завданням загальноосвітніх навчально-виховних закладів різного типу Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XXI столітті визначає формування інтелектуального й культурного потенціалу країни, утвердження високих загальнолюдських цінностей. Виховним суспільним ідеалом стає людина активна, цілеспрямована, з домінуючою творчою спрямованістю, здатна до реалізації своїх потенцій і самоудосконалення. Тому закономірне підвищення вимог до рівня та якості освіти спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу в школі з метою забезпечення високого рівня загальноосвітньої підготовки учнів, допомоги кожній молодій людині знайти себе, обрати власний життєвий шлях, самореалізуватися. Специфіка сільського соціуму визначається сукупністю виробничих, культурно-духовних, ідеологічних відносин у рамках аграрного сектору держави, на які впливають зміни у виробничих технологіях, формах власності, дії влади щодо формування ідеологічної та культурно-духовної сфери села, еволюційні та деградаційні процеси в економіці. Звичайно, неоднорідність соціально-економічного устрою відбивається на потребах населення в освітніх послугах. Школа стикається з комплексом проблем, зумовлених регіональними особливостями, умовами сільськогосподарської праці батьків, певною замкненістю сільського життя, особливостями життєдіяльності сім’ї, нерозвинутою сферою обслуговування тощо. Таким чином, школа у більшості випадків є єдиним культурно-просвітницьким закладом на селі та потребує, щоб її програма враховувала освітні потреби учнів. Враховуючи актуальність проблеми, що розглядається, та її недостатню розробленість, ми визначили тему досвіду: «Розвиток творчих здібностей учнів сільської школи засобами літератури». Основна ідея досвіду – створення соціально-педагогічних, освітньо-змістовних та організаційно-методичних умов, які забезпечують ефективність формування творчого потенціалу учнів засобами літератури в умовах сільської школи. Інноваційна значущість ідеї полягає у впровадженні технології розвитку творчих здібностей учнів з урахуванням специфіко-конститутивних умов сільської школи. У сучасній науковій літературі існує декілька підходів до вивчення проблеми творчості. Обґрунтуванню її сутності присвячено дослідження представників різних наук: в філософії – В.С. Біблера, Б.І. Кедрова, М.Т. Ярошевського; в психології - О.В. Брушлінського, Л.С. Виготського, О.М. Матюшкіна, К.К. Платонова, Я.О. Пономарьова; в педагогіці – В.І. Андрєєва, В.І. Загвязинського, І.А. Зязюна, В.А. Кан-Калика, В.В. Краєвського, Н.В. Кузьміної, Г.М. Сагач. Учені-філософи підходять до проблеми творчості із визначенням того факту, що творчість виникає й розвивається в процесі взаємодії суб'єкта й об"єкта, внаслідок чого створюється якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю й суспільно-історичною унікальністю. У психології творчість розглядається як продукт розумової діяльності людини. На думку Л.С. Виготського, результатом репродуктивного мислення є відтворення існуючих знань, а результатом продуктивного мислення – відкриття чогось нового. Сучасні зарубіжні вчені (Дж. Гільфорд, А. Маслоу, Д.І. Ніренберг, Е. Торренс) розглядають творчість як процес, логічний розвиток ідей і мисленнєвих образів, які перетворюють елементи реальності у щось нове. Таким чином, соціально-об’єктивна значущість творчості визначається його кінцевим продуктом, а суб’єктивна – самим процесом творчості. Учені відзначають, що процес і результат творчості не тільки не виключають, але й успішно доповнюють один одного, оскільки психологічна природа творчого процесу не змінюється від того, чи створюється нове об’єктивно чи лише суб’єктивно. Розглядаючи природу особистості, М.О. Бердяєв стверджував, що поза творчістю немає особистості. Відзначаючи значення й роль творчої діяльності в становленні особистості людини, К. Юнг писав: "Людина думає, що створює ідеї, але в дійсності вони створюють її". Серед предметів, що вивчаються в сучасній школі та в тій чи іншій мірі здатні впливати на процесс формування творчої особистості, особливе місце посідає художня література. Проблемі впливу літератури на творчі здібності молоді присвячені роботи Л.С. Айзермана, В.Ф. Асмуса, М.П. Бархоти, Р.М. Біленького, Т.Г. Браже, Б.З. Вульфова, Є.М. Ільїна, М.І. Кудряшова та інших. Дослідники вказують на поліфункціональний вплив літератури на дитину, тому що читання та засвоєння художнього твору потребує єдності почуттів та думок. Формування й розвиток чуттєво-емоційних та інтелектуальних здібностей дитини і є основою її позитивного творчого потенціалу. Удосконалення знань наук про творчість, створення ефективних методик розвитку творчого мислення і творчих здібностей були та залишаються нагальним завданням учених багатьох спеціальностей. Під творчим мисленням учнів розуміються потреби, здібності та вміння висувати пізнавальні задачі, здійснювати пошукову діяльність по знаходженню шляхів їх розв'язування. Процес творчого мислення ґрунтується на трьох основах: а) наявності мотивації до творчого мислення; б) знаннях та вміннях з проблеми творчого мислення; в) здібностях та особливостях індивідуальності. Також цей процес включає такі фактори: зміну структури зовнішньої інформації та внутрішніх уявлень за допомогою формування аналогій і з'єднання концептуальних прогалин; постійне переформулювання проблеми; застосування існуючих знань, спогадів і образів для створення нових і застосування старих знань у новому ключі; використання невербальної моделі мислення. Рівень творчого мислення визначається змістом знань, вмінь та набором розумових дій, котрі сформувалися в учнів у процесі їх надбання. Тут слід зазначити, що, крім обсягу, важливою є й якість засвоєння матеріалу, тобто його глибина, осмисленість, динамічність. Рівень творчого мислення, на якому знаходиться даний учень, є основою для засвоєння нових знань та вмінь, виникнення й функціонування нових розумових дій. Він також відображає найбільш типові, характерні, загальні вікові особливості розумової діяльності, які стосуються як обсягу та якості знань і вмінь, так і різноманітності розумових дій та прийомів розумової діяльності. На нашу думку, оптимальними умовами стимуляції пізнавальних потреб дитини як основи розвитку її творчих здібностей є: 1. Створення у школярів високої самооцінки, задоволеності успіхом, впевненості у своїх силах. 2. Створення відповідного психологічного клімату на уроках і в сім'ї (доброзичливе ставлення до успіхів, радість пізнання, позитивні загальні емоції). 3. Дотримання принципу "право учня на помилку". 4. Облік результатів індивідуальної творчої діяльності учнів. 5. Своєчасна діагностика, перехід до обліку динаміки успіхів кожного о школяра, тобто співставлення нових досягнень, учня з його попередніми успіхами, а не порівняння дітей одне з одним. 6. Оптимальне поєднання фронтальних, групових, індивідуальних форм навчання як на уроках, так і в позаурочний час. Під творчою діяльністю розуміється діяльність, яка є результатом творчого мислення й має кінцевий продукт, який може втілюватися як у деякий матеріалізований предмет, явище або процес, так і в теоретичне обґрунтування того чи іншого ходу думки (необов'язково завершеного). До методичних вимог розвитку творчої діяльності учнів відношу: · врахування індивідуальних і вікових особливостей учнів, що передбачає наявність у вчителя чітких уявлень про пізнавальні можливості кожного учня; · постійну увагу до навчання школярів загальним розумовим діям і прийомам мисленнєвої діяльності, що досягається за рахунок правильного добору тематики завдань, розгляду різних підходів до розв'язання однієї і тієї ж задачі, виявлення суттєвих і несуттєвих властивостей та інших планів і способів розв'язування задач; · активну самостійну діяльність учнів, що вимагає від учителя чіткого виділення часу на пояснення нового матеріалу; · у позаурочний час – гурткову роботу, підготовку до предметних олімпіад, а також самі олімпіади, різноманітні конкурси тощо; · враховуючи особливості умов сільської школи – культурно-просвітницьку діяльність у соціумі.
Пошук
Годинник
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Корисні сайти

Освітній портал

Архів статей
Наша кнопка
         Вставте цей код на свій сайт
Хмаринка тегів
Наші гості
free counters

Copyright MyCorp © 2024