Хто хоче знати життя її серця, хай читає її твори - 1 Серпня 2013 - Блог - Калина

                Калина

Головна| Мій профіль| Реєстрація| Вихід| Вхід


Понеділок, 05.12.2016, 17:35

Ви увійшли як Гость|
Група "Гості"
Вітаю Вас Гость |RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Осипенківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [8]
Сьогодні свято у школі! [1]
Цікавинки нашого класу [4]
Життя [5]
Суспільство, в якому живемо [4]
Традиції, звичаї, обряди [15]
Веселунки [4]
Мудрість і краса [4]
Великдень [4]
І генії кохають... [3]
Мистецтво [2]
Україна вчора, сьогодні, завтра [11]
Банери друзів
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Ми в каталогах



Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог интернет-ресурсов - MediumSEARCH.com

Белый каталог сайтов

Украина-Сегодня: Каталог сайтов


Мультиплеєр
Головна » 2013 » Серпень » 1 » Хто хоче знати життя її серця, хай читає її твори
10:14
Хто хоче знати життя її серця, хай читає її твори

                             Хто хоче знати життя її серця,

хай читає її твори.

Л. Старицька-Черняхівська

 

Все її життя - боротьба...
А боротьба неможлива без предметів, за допомогою яких вона ведеться. Образи зброї стали наскрізними ознаками вчинку, чину для всієї творчості Лесі Українки. Вони виступають як головний показник способу боротьби за національну ідею. На думку М. Рильського: «Якщо взяти лірику Лесі Українки у сукупності з усією творчістю та з її гострими публіцистичними і критичними роботами, то перед нами ясно постане образ незламного борця і бійця, рідний образам Байрона, Віктора Гюго, Гейне, Петефі, Міцкевича». Перебуваючи в одному ряді з поборниками волі і свободи, Леся Українка обрала власний шлях, а звідси – і розуміння поетового обов'язку, поетової місії, поетового подвигу, звідси і розуміння поезії як активної,  буряної,  вогняної сили:
...палкими блискавицями,  мечами 
хотіла б я вас виховать, слова! 
Щоб ви луну гірську будили,  а не стогін,
щоб краяли, та не труїли серце, 
щоб піснею були, а не квилінням. 
Вражайте,  ріжте,  навіть убивайте, 
не будьте тільки дощиком осіннім. 
Палайте чи паліть, та не в'яліть.
Мотив гордої самотності, індивідуальної боротьби з темними силами суспільства, з тяжкими обставинами особистого життя можна зрозуміти, пильніше вдивившись у біографію письменниці і пригадавши суспільні відносини на Україні того часу, тому поетеса, маючи потужний голос борця, але не маючи фізичних можливостей боротися, озброює свій голос, своє слово, свою поезію.
Гей ви, грізні, чорні хмари!
Я на вас збираю чари,
Чарівну добуду зброю
І пісні свої узброю. («Re») 
У творчості Лесі Українки зброя – самоусвідомленням безкомпромісної боротьби, яка починається зі з'ясування та рішучого осудження комплексу меншовартості, притаманного традиційному українству, йому протиставляється воля, що здобувається ціною життя.
Зброя у творчості Лесі Українки не є випадковою, бо поетеса щиро сподівалася на появу того, хто зміг би не лише словом, а й мечем боротися. Довгі очікування лідера згодом виллються у звинувачення народу в власній бездіяльності. З цього приваду точною є висловлена думка Оксани Ковальової: «Очевидно, після гнівних інвектив Т.Шевченка та І.Франка на адресу обезволених земляків у нашій літературі не звучали такі прокляття рабській психології співвітчизників, як з уст Лесі Українки». Тому поява зброї у творчості поетеси доволі складний прийом самовираження, що уособлює собою свідому  боротьбу самої Лесі (у широкому розумінні), на рівні підсвідомості він стає її способом боротьби і протистояння (на жаль, єдиним).
Ніж, шабля, меч співзвучні молодому і запальному характеру поетеси, їх вона використовує, концентруючи увагу на власних почуттях і передчуттях процесу боротьби. Нестор Гамбарашвілі згадував: «На початку літа 1896 р., виїжджаючи з Києва додому в Горі на канікули, я запитав Лесю Українку, що їй привезти. Відповідь була: «Гострий кинджал для боротьби з ненависним ворогом.» Я виконав бажання...» 
У ранніх поезіях  Лесі Українки з`являється зброя як загальне поняття. Цікаво спостерігати за значеннями, які Леся Українка надає різним видам зброї: чим більша практична бойова здатність, тим глибше і ширше символічне значення. 
Реалізуючи ідею національного визволення, боротьби українського народу, у поезіях Лесі Українки з`являється шабля – це різновид холодної зброї, але з яскраво вираженим національним акцентом. Адже шабля – зброя лицарства козацького. Привертає увагу слово «стрільба». За «Великим тлумачним словником сучасної української мови» – це слово близьке до першого значення діалектного «пищаль», що означає старовинну вогнепальну зброю, схожу на рушницю. Ця деталь мала особливий вплив на формування у поезії образу національного героя. З іншого боку – вогнепальна зброя. Використання різних видів зброї веде до психологічної характеристики ліричного героя, доведеного у своїй боротьбі до відчаю. Але Леся Українка не зупиняється на  зброї як засобі боротьби, способі самовираження, вона надає йому ще значення «оголеної правди». Саме цим екзистенціалізм Лесі Українки відрізнявся від екзистенціалізму, пізніше обґрунтованого А.Камю та Ж.Сартром, що полягав у проголошенні бунту задля буту. 
Говорячи про зброю у творчості Лесі Українки, неможливо оминути такий супутній складник як сталь, або як сама поетеса називає – криця, з якої виготовляють мечі. У поезії «Слово, чому ти не твердая криця», де контекстуальні синоніми у поєднанні з епітетами охоплюють широкий спектр понять: «не твердая криця», «гострий, безжалісний меч», «клинком», «зброю іскристу», «моя ти єдиная зброє», «інших мечей», «мою зброю», слід відзначити достатню постійність у використанні тропів (епітети) і присвійні займенники, але увагу привертають звертання до зброї, як до окремо взятого предмета, виділеного з усіх інших, бо зброя Лесі Українки – її поезія, слово, голос. Про це вона найточніше сказала у вірші «Уривки з листа» з циклу «Кримські відгуки»:
...неначе у крицю закований,
Міцно узброєний вірш. 
Не лише процес боротьби поетеса вкладає у зброю, а й народження «нової» ліричної героїні через переродження, справжнього борця, випробовуваного вогнем, загартованого як криця для меча, для боротьби.
Проявом бездіяльності до боротьби через обставини особистого значення,  або які не залежать від самої людини, виступають піхва («Зимова ніч на чужині», «Товаришці на спомин»). 
Мотив переродження і мотив бездіяльності згодом знаходить своє художнє відтворення у поемах та драматичних творах Лесі Українки, але зародження їх саме на ґрунті пошуку і створення власного способу боротьби (голос (слово) – зброя) є беззаперечним. Вона мріяла віддати свій голос справі нації, «спалити молодість і полягти при зброї». 
Зброя у творчості Лесі Українки характеризується окремо взятими ознаками, а також узагальненими поняттями, що визначають їх символічне значення. Відзначено зв`язки з голосом (його синонімічних та смислових різновидів) як головним чинником боротьби. Повно і вичерпно охарактеризувати кожен з них практично неможливо, бо, перечитуючи поезії, щоразу відкриватимеш якесь нове значення, а відоме може набути нових відтінків. Феномен цього - у геніальності митця, який з довершеністю використав символізм, щоб зміст підтексту був єдиноцільним і у той же час конкретно розмежованим. (С)

Леся Українка: цікаві факти про письменницю

Категорія: Україна вчора, сьогодні, завтра | Переглядів: 213 | Додав: Margarita | Теги: Леся Українка, література, роковини | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Годинник
Календар
«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Корисні сайти

Освітній портал

Архів статей
Наша кнопка
         Вставте цей код на свій сайт
Хмаринка тегів
Наші гості
free counters

Copyright MyCorp © 2016